Онул Лариса Анатольевна

Онул Лариса Анатольевна

Будь-який турист, що описує свої враження від відвідин Кіровограда, неодмінно згадає про місцевий Дендропарк. Розповіді про цю квітучу імперію часто з’являються на всеукраїнських туристичних інтернет-ресурсах, доводячи, що за останні роки місцевий дендрологічний парк дійсно став однією з визначних пам’яток Кіровограда, його візитною карткою. Тим часом сім’я місцевих бізнесменів Миколи та Лариси Онул, які дали парку друге життя, обіцяють не зупинятися на досягнутому.

Історія цього зеленого куточка почалася в середині минулого сторіччя. Тоді на околиці міста було закладено парк відпочинку для городян з не дуже звучною назвою парк 50-річчя Жовтня. А в 1972 році парк отримав статус «парка-пам’ятника». Але в період розвалу СРСР і аж до початку нашого століття городянам було не до парку. У міста не було коштів не те що на розвиток цієї зеленої зони, а навіть на утримання його в більш-менш пристойному стані. Так 45 га парку перетворилися в лісопосадку зі стихійними звалищами сміття, забезпечивши місцевий криміналітет місцем, ідеально відповідним для легкого промислу. Тому кіровоградці в вечірній час воліли обходити його стороною.

Але і новина про те, що рішенням міськради парк відданий в оренду місцевим бізнесменам оптимізму у городян не викликала. Розмови про нібито заплановане будівництво котеджного містечка на території парку стали найпопулярнішою народною версією того, навіщо Онул знадобився цей вельми занедбаний куточок міста. У те, що на цьому місці буде відроджуватися парк, кіровоградці відмовлялися вірити категорично. Зрозуміти їх можна – епоха незалежності принесла зовсім інші традиції «підгортання» міських земель. В цьому сенсі Онул обдурили очікування городян – особняки кіровоградських багатіїв на території парку так і не з’явилися.

«І ніколи не з’являться», – категорично стверджує Лариса Онул, генеральний директор Корпорації ХХI, яка взялася відроджувати парк.

Вона розповідає про одну з найважливіших функцій парку для Кіровограда – екологічну.
«Наша область єдина в Україні, де ведеться уранова видобуток. Причому, одна з шахт – майже в межах міста. Подивіться статистику онкологічних захворювань – ми в лідерах, дані про захворюваність і смертність з туберкульозу – теж в перших рядах. Тому очевидно, що питання екології повинні у нас мати особливий, пріоритетний статус. Зелені легені міста, як прийнято називати парки, у нас повинні бути в кожному мікрорайоні. А ви говорите про котеджі. Їх не було і не буде в парку, а ось хвойні фітокуточки будуть обов’язково, щоб сидячи в парку на лавочці кіровоградці могли не просто перепочити, а й отримати, по суті, санаторну процедуру – подихати корисними для організму фітонцидами, які виділяють ялівець, туя, ялиця», – каже Лариса Онул.

До речі, в 2009 році в парку була висаджена алея туй на честь 70-річчя Кіровоградської області.

Щоб привести парк в порядок, довелося провести величезний фронт робіт: очистити територію від сухостою та насадити нові дерева, розчистити старі клумби і розбити нові, організувати охорону території і зробити освітлення, облаштувати місця відпочинку з лавочками і привести в порядок занедбані і напівзруйновані алеї, купити і запустити розважальні атракціони. Втім, праці з облагороджування парку не залишилися непоміченими. Уже в 2007 році кіровоградський дендропарк став переможцем серед 98 парків України у всеукраїнському конкурсі-огляді в номінації «Золоте дерево», отримавши нагороду від Асоціації працівників парків України.
Тюльпанова слава парку тоді ще тільки зароджувалася – у 2008 році їх зацвіло близько 50 тисяч, а обіцянка Лариси Онул довести цю цифру до сотень тисяч у багатьох викликало лише скептичне «ну-ну». Але вже в 2013 році чи не всі українські телеканали показали сюжети про квітуче диво в центрі України – в кіровоградському дендропарку розквітли півмільйона тюльпанів. Ви думаєте, що це була межа? Аж ніяк. Цього року відвідувачів Дендропарку радували своїми барвами мільйон тюльпанів!

До цього часу він вже беззастережно став улюбленим місцем відпочинку жителів і гостей міста.

«Так, ми тоді стали рекордсменами України – у парку зацвіли п’ятсот тисяч тюльпанів шістдесяти сортів. Причому серед них були прем’єрні сорти, які в той рік вперше демонструвалися в двох місцях планети – в Нідерландах і в Кіровограді. Тільки за травневі свята на них прийшли-приїхали подивитися близько півмільйона людей», – не без гордості згадує Лариса Онул, яка особисто стала автором більшості ландшафтних композицій.

Слід зазначити, що щорічно сюжети квіткових композицій змінюються. Для кожного сезону розробляється новий ландшафтний проект. Так, скажімо, 2012 рік в парку пройшов в любовно-романтичному настрої: червоні тюльпани розцвітали на клумбах величезними пахучими серцями, білі і жовті – переплетеними весільними кільцями. Цього року на вході в парк відвідувачів зустрічає патріотична композиція з квітів в тон кольорам українського прапора.

«Спочатку замислювалося, що парк буде відроджуватися як місце для сімейного відпочинку. У наше стрімке століття дорослі дуже зайняті роботою, діти завантажені навчанням, і часу на спілкування один з одним у колі сім’ї залишається не так багато. А це ж так важливо. Тому ми з чоловіком завжди хотіли, щоб в парк приходили сім’ями, і щоб усім членам сім’ї, незалежно від віку, темпераменту і звичок тут було комфортно і цікаво. А тому ми відразу продумували, які напрямки роботи парку потрібно розвивати паралельно», – розповідає Лариса.

Так у парку крім традиційного паркового набору – заспокійливих облагороджених зелених зон та кількох десятків дитячих атракціонів – з’явилися ще й літній кінотеатр, сцена для концертних програм, поля для волейболу та пляжного футболу, а також зоомістечко. Крім того, в парку відкрилися заклади громадського харчування, причому теж на різний смак – і літні відкриті кафешки, і ресторан, де можна зібратися всією родиною за одним столом.

Поступово кіровоградці звикли до того, що і взимку в парку вирує активне життя. Загальноміські святкування на території парку всіх зимових свят – від Дня Святого Миколая і до Масляної – стали традицією. Ну і як не згадати Самовара Самоварича? Ця креативна деталь – величезний самовар на дровах, який у найлютіші морози пригощає відвідувачів гарячим чаєм – став ще однією родзинкою Дендропарку.

Втім, кажучи про безліч заходів, які проходять на території парку, ми упустили одну важливу деталь – ще один напрямок роботи родини Онул. З роками парк став майданчиком для реалізації не тільки меценатських, а та благодійних проектів. Так, в традицію увійшла підтримка не тільки талановитих дітей, а й тих, хто потребує особливої уваги та опіки. Діти з інтернатів та дитбудинків області регулярно приїжджають в парк, щоб стати учасниками справжнього дитячого свята – з розвагами, атракціонами і солодким столом. Такі ж заходи організовуються для дітей з малозабезпечених сімей. Втім, є дні, коли подарунки від Дендропарку отримують всі юні жителі Кіровограда. Наприклад, в День знань або День захисту дітей керівництво парку дарує місцевій дітворі понад 20 тисяч флаєрів на право безкоштовного катання на атракціонах.

«Скажу чесно, парк вже давно став не бізнес-проектом, а саме соціальним. Мало хто в це вірить, але ми не заробляємо на ньому. Це для душі. При цьому ми настільки вже залучені в процес його розвитку, що навіть не думаємо про це. Бачити, як вся ця краса перетворюється, як навесні розцвітають всі клумби … Я і вдома люблю возитися з рослинами на клумбах і в зимовому садку. А діти знають, якщо я повертаю до квіткового магазину, це надовго. Я просто дуже люблю ту справу, якою займаюся», – пояснює Лариса Онул, яку саму нерідко можна зустріти в парку безпосередньо в епіцентрі садово-паркових робіт.

При цьому потрібно віддати належне керівництву парку. Вони облагородили його, зробивши комфортним сучасним центром відпочинку городян, при цьому не порушивши його природний вигляд.

«Тепер залишився ще один штрих – переорати землю між деревами і засіяти її газонної травою. Уже купили потрібну техніку, щоб садити і косити таку траву – на ній можна буде просто походити босоніж або повалятися. І візуально це додасть ландшафту більш закінченого вигляду», – ділиться планами Лариса Онул.

Незабаром також у парку з’явиться велика кількість альтанок для відокремленого відпочинку і окрема весільна алея, елементом якої стануть білі троянди. Та й від ідеї побудувати на території парку стаціонарний аквапарк тут теж не відмовилися, незважаючи на масштабність проекту.

«Історія відродження цього парку показова. Був момент недовіри з боку жителів міста, раптом пообіцяли зробити парк, а побудують особняк – ми довели, що наші наміри чисті. Пам’ятаєте історію з забором? Це, мабуть, був найскладніший етап в роботі. Тоді важко було пояснити кожному жителю міста, що по-іншому – неможливо, а огорожа потрібна не для того, щоб закрити його від городян, а щоб зберегти парк для них. Адже огорожа не тільки допомагає охороняти територію від вандалів і хуліганів, а ще й визначає територію парку. Тепер тут не з’явиться чийсь гараж або будівельне сміття. Тепер вже і городяни розуміють, що паркан був необхідний», – пояснює Лариса Анатоліївна.

Вона лише скромно не згадує про те, який пресинг їм із чоловіком довелося перенести, скількох нервів коштувала боротьба за те, щоб «зелені легені» Кіровограда місцеві ділки не розтягнули по шматках під будівництво заправок та супермаркетів.

«Ми обіцяли тюльпанову славу місту – тепер нас, кіровоградців, асоціюють і з цим досягненням. Нічого з того, що пророкували злі язики або просто скептики і песимісти, не збулося. Ніхто парк не закрив, особняки тут не побудував. Це територія діючого та розвивається міського парку, красиве місце відпочинку для всіх бажаючих. Саме тому для мене історія з його відродженням показова. Вона підтвердила, що доводити спроможність своєї ідеї потрібно справами, а не дискусіями », – розповідає Лариса.

Потрібно визнати, у родини Онул це виходить.

Ольга Величко.

За матеріалами газети “21 канал”