схемаОсновний фінансовий документ Кіровограда депутати міськради прийняли доволі швидко, майже не відставши від своїх колег з Верховної Ради. Та й створювали бюджет обласного центру майже в тих же самих умовах, особливо не заморочуючись прозорістю його формування. В той же час київська міськрада, турбуючись про населення столиці, докладно обговорювала свій бюджет з громадськістю, добре розуміючи, наскільки кияни залежать від його виконання.


«Це – перший прозорий і чесний бюджет столиці за багато років. До прийняття тут, у сесійній залі, ми його представили та обговорили з громадськістю. Ми змушені реалізовувати низку непопулярних рішень уряду, але, разом із тим, доклали всіх зусиль для того, щоб зберегти соціальні стандарти, до яких звикли кияни. Ми знайшли можливість забезпечити необхідне фінансування освіти та охорони здоров’я», – зазначив київський міський голова, лідер ПП «УДАР» Віталій Кличко, представляючи бюджет.

Навряд чи під цими словами підписалися б кіровоградські депутати. Хоча, на перший погляд, все виглядає більш ніж пристойно – бюджет міста складається з 1 мільярда 43 мільйонів гривень. А це більше минулорічного на майже 78 мільйонів. Основні видатки бюджету на соціальну складову теж збільшились. Так, наприклад, на фінансування освіти піде 343,7 млн. грн. проти 316,6 млн. минулого року (на 27,1 мільйона більше). Те саме можна сказати і про охорону здоров’я мешканців обласного центру – на її забезпечення виділять 163,1 млн. грн. (на 11,8 мільйона більше). Також більш ніж суттєво – на 7,9 мільйона гривень (44,9 млн. проти 37 у 2014-му) – збільшилося фінансування житлово-комунального господарства. Разом із тим. 39 з половиною мільйонів (одразу на 22,1 млн. грн. більше, ніж торік) міськрада вкладе в ремонт доріг обласного центру. Зважаючи на жахливий стан, в якому вони знаходяться, такі витрати більш ніж доречні.

Всі ці цифри, звичайно, дуже тішать око, якби не одне «але». Так, наприклад, якщо врахувати, що протягом минулого року гривня девальвувала більш ніж вдвічі, то майбутнє обласного центру виглядає вже не так весело. З огляду на девальвацію можна стверджувати, що року нинішнього на забезпечення всіх соціально захищених статей виділятиметься значно менше коштів, ніж минулого. Це при тому, що ніхто не гарантує, що гривня не падатиме в подальшому.

Що ж у такому випадку говорити про галузі, фінансування яких з різних причин зменшили? Так, наприклад, культура обласного центру отримає на 800 тисяч менше, ніж торік. Те саме стосується і соцзахисту та соціального забезпечення населення – замість 6,3 млн. грн., як це було минулого року, нинішнього виділили 5,6 млн., тобто, на 700 тисяч менше. Але найбільше потерпатиме галузь будівництва – на забезпечення цієї статті в бюджетів заплановано 5,3 млн. грн. проти 21,1 мільйона у 2014-му році, або на 15,8 млн. грн. менше. Втім, якраз це скорочення більш ніж зрозуміле – гроші на фінансування цієї галузі йдуть із субвенції державного бюджету. Але, мабуть, кожен кіровоградець погодиться, що в умовах неоголошеної війни та перманентної економічної кризи, пов’язаною з нею, будівництво може потерпіти до кращих часів.

В таких умовах, здається, кіровоградські депутати повинні робити все можливе для того, аби збільшити доходи міського бюджету. Але міська рада не надто перепрацьовує на цій ниві. Мало того, вона свідомо відмовляється від суттєвих сум надходжень. Причина, на наш погляд, звичайна – місцеві вибори, проведення яких планується нинішнього року. Але докладніше. Як відомо, з 1 січня в Україні запроваджено оподаткування нерухомості. Разом із тим, повноваження щодо встановлення ставки податку делеговано місцевим радам. Але її розмір за один квадратний метр загальної площі об’єктів житлової та нежитлової нерухомості для фізичних та юридичних осіб не повинен перевищувати 2% мінімальної заробітної плати на рік (24,36 грн. станом на початок року). Саму ж  неоподатковувану податком площу визначає місцева влада. Кіровоградська міськрада вирішила бути поблажливою, запровадивши ставку податку на рівні 0,1% мінімальної зарплати на рік за кожен квадратний метр перевищення оподатковуваної площі, тобто, приблизно 1,218 грн., а це лише близько 121 грн. на рік. Платити ж будуть ті, чия квартира більша за 75 квадратів, а будинок – за 150. Для прикладу: ставка податку в Олександрії становить 0,5 % (6,09 грн.), в Знам’янці – 0,5 % (6,09 грн.), в Світловодську – 2,0 % (24,36 грн.).

схема

Як зазначила голова міської організації «УДАРу» Лариса Онул, переважна більшість кіровоградців перебуває у набагато гірших житлових умовах – квартирний фонд обласного центру формувався ще за радянських часів. Тобто, платити податок на нерухомість повинні в основному власники так званого «елітного» житла – люди переважно не бідні. До них, як відомо, належать ледь не всі депутати міської ради. Тобто, «турбуючись» про добробут кіровоградців, місцеві депутати позбавили себе, бідненьких, обов’язку сплатити до бюджету значні суми коштів. В той же час в Києві за пропозицією Віталія Кличка депутати прийняли ставку податку на нерухомість у розмірі 1% мінімальної зарплати. Зважаючи на об’єми елітного житла в столиці, можна стверджувати, що її бюджет поповниться значними сумами коштів. Кіровоград, звичайно, не Київ, але в умовах перманентної кризи кожна копійка – на вагу золота.